Osty - Океан

Ти літала у снах і в них тонула,
Мене не слухала і не чула,
Твої очі дзеркало начебто,
Мене любила, але не пробачила.
Спалив листи, а в собі нести,
Лиш би не впасти - тебе не підвести,
Спалив листи, а в собі нести,
Лиш би не впасти - тебе не підвести.

Пробач мені, що я не став океаном,
І звідки я знав, що тобі берега мало,
Пробач мені, що я не став океаном,
І звідки я знав, що тобі берега мало.

І через троянду тече моя кров,
З вистави на двох поставили шоу,
Знов літаєш, маєш крила,
Може нікого так не любила.
Спалив листи, а в собі нести,
Лиш би не впасти - тебе не підвести,
Спалив листи, а в собі нести,
Лиш би не впасти - тебе не підвести.

Пробач мені, що я не став океаном,
І звідки я знав, що тобі берега мало,
Пробач мені, що я не став океаном,
І звідки я знав, що тобі берега мало